Основні санітарні правила забезпечення радіаційної безпеки України № 54 від  02.02.2005 р.

(оглавление)

5. Санітарний нагляд, радіаційний контроль, радіаційний моніторинг

      5.1. Санітарний  нагляд  за забезпеченням радіаційної безпеки здійснення       МОЗ       України       функцій        державного санітарно-епідеміологічного   нагляду  та  державного  регулювання ядерної та радіаційної безпеки у межах компетенції  відповідно  до постанови Кабінету   Міністрів   України   від   22.06.99  N  1109

(1109-99-п )   "Про   затвердження   Положення   про   державний санітарно-епідеміологічний   нагляд  в  Україні"  (із  змінами  та доповненнями).

     Державний санітарний   нагляд  за  забезпеченням  радіаційної безпеки   здійснюється   радіологічними   підрозділами   державної санітарно-епідеміологічної служби МОЗ України.

     5.2. Будь-яка   юридична   та   фізична   особа  в  ситуаціях опромінення  працівників  у  рамках  практичної   діяльності   всю документацію (інструкції,  положення,  програми,  регламенти) щодо порядку,  структури,  обсягу,  засобів контролю стану  радіаційної безпеки узгоджує із закладами державної санітарно-епідеміологічної служби МОЗ України.

     5.3. У ситуації хронічного опромінення техногенно-підсиленими джерелами  природного  походження  відповідальними  за  здійснення контролю стану радіаційної безпеки є:

     керівники підприємств,   установ   -   в   умовах  виробничої діяльності, включаючи навчальні приміщення на виробництві, а також у   зв'язку   з  вимогами  щодо  виконання  радіаційно-гігієнічних регламентів на продукцію, що випускається;

     керівники та    посадові   особи   виконавчої   влади   -   в лікувально-оздоровчих,  санаторно-курортних, дитячих дошкільних та шкільних  установах,  вищих  навчальних  закладах  державної форми власності;

     керівники установ   -  для  відповідних  установ  інших  форм власності;

     керівники та  посадові  особи виконавчої влади і організацій, які планують  та  реалізують  заходи  з  обмеження  опромінення  в ситуації  аварійного  та  хронічного  опромінення,  -  в  житлових приміщеннях, громадських будівлях на територіях населених пунктів.

     5.4. Основою контролю  стану  радіаційної  безпеки  в  умовах практичної діяльності є дозиметричний контроль на підприємстві.

     5.5. Особливою  формою контролю,  що здійснюється в інтересах поточного санітарного   нагляду,   є    моніторинг    радіаційного стану - вимірювання активності чи випромінювання з метою вивчення, оцінки,  прогнозування радіаційної  ситуації,  виявлення  випадків порушення санітарного законодавства, розробки заходів, спрямованих на  запобігання,  усунення  або  зменшення  можливого  негативного впливу іонізуючого випромінювання на здоров'я людини (населення).

     5.6. На об'єктах,  що не мають достатнього досвіду здійснення контролю та моніторингу та/або не мають необхідного обладнання  та власних  кваліфікованих  спеціалістів  для здійснення цих функцій, дозволяється виконання цих робіт силами  залучених  кваліфікованих спеціалістів     та/або    організацій,    що    мають    достатню приладово-методичну базу  для  їх  виконання  та  мають  право  на проведення цього виду діяльності.

     5.7. З   метою   контролю   якості  та  обсягів  здійснюваних моніторингових досліджень,  організації  баз  даних,  інформування органів  виконавчої влади всіх рівнів,  громадських організацій та громадян про радіаційний стан  та  дози  опромінення  населення  в різних  умовах  їх  життєдіяльності,  а також з метою забезпечення своєчасного   реагування   на   зафіксовані   випадки    порушення санітарного    законодавства   всі   підприємства,   установи   та організації,  що   беруть   участь   у   моніторингових   роботах, зобов'язані надавати отримані результати вимірювань територіальним закладами державної санітарно-епідеміологічної служби МОЗ  України щомісяця за їх запитом.

     5.8. У  разі  виявлення  будь-яким  учасником  моніторингових робіт,  включаючи відомчі служби  контролю,  порушень  санітарного законодавства  (перевищень  гігієнічних  регламентів) повідомлення про  це  повинне  бути  направлене  до   територіальних   закладів державної санітарно-епідеміологічної служби МОЗ України для оцінки ситуації, підготовки рекомендацій з покращення радіаційного стану, реалізації    заходів    для   припинення   порушень   санітарного законодавства.

     5.9. Усі зразки (проби),  що вимірювались  та  не  потребують спеціальних умов зберігання (грунт,  зола,  вода,  фільтри), мають зберігатися в лабораторії організації, яка здійснювала радіаційний моніторинг,  не  менше 2 місяців після відправлення результатів їх вимірювань до територіальної державної  санітарно-епідеміологічної служби  МОЗ  України  і  за  необхідності  надаватися їй за першою вимогою для повторних аналізів  (вимірювань).  Журнали,  протоколи відбору  зразків  та результатів вимірювань чи інші документи,  що підтверджують  методичні,  юридичні  та  інші  аспекти  здійснення моніторингових робіт, їх обсяги та результати мають зберігатися не менше  1  року  та  аналогічно  надаватися  за  запитом  державної санітарно-епідеміологічної служби МОЗ України для контролю.

     5.10. У  разі  виявлення  аномальних  результатів  вимірювань (високих  за   активністю   або   не   очікуваних   за   виявленим радіонуклідним  складом)  вимірювальні  зразки  та/або  опис місця виявлення аномальних результатів з результатами  одразу  подаються до  територіальної державної санітарно-епідеміологічної служби МОЗ України. Остання повинна здійснити:

     повторні вимірювання в місці виявлення аномальних результатів або зразків;

     оцінку результатів вимірювань;

     у встановленому  порядку  провести  розслідування  причин  їх виникнення;

     у випадку необхідності дати рекомендації з реалізації заходів до  приведення  радіаційної  ситуації  у  відповідність  до  вимог санітарного законодавства.