Основні санітарні правила забезпечення радіаційної безпеки України № 54 від  02.02.2005 р.

(оглавление)

3. Порядок видачі Санітарного паспорта

      3.1. Роботи  з  радіоактивними речовинами та іншими джерелами іонізуючих  випромінювань   здійснюються   з   дозволу   державної санітарно-епідеміологічної служби МОЗ України.

     Санітарний паспорт     є     формою     дозволу     державної санітарно-епідеміологічної служби МОЗ України на виконання робіт з ДІВ і засвідчує виконання  вимог  санітарного  законодавства  щодо забезпечення   протирадіаційного   захисту   персоналу  в  робочих приміщеннях і на робочих місцях,  а також щодо  захисту  населення від діяльності з ДІВ.  Форма та вказівки із заповнення Санітарного

паспорта наведені у додатку 1.

     3.2. У     випадку     прийняття     закладами      державної санітарно-епідеміологічної  служби МОЗ України позитивного рішення про необхідність здійснення та  обсяг  запобіжного  або  поточного санітарного   нагляду   заявник   подає   до   закладу   державної санітарно-епідеміологічної служби МОЗ України  заяву  про  розгляд

питання  щодо  видачі  Санітарного  паспорта.  До  заяви додаються документи  у  відповідності  з   додатком   2.   Термін   розгляду документації, необхідної        для       видачі       Санітарного паспорта, - 2  місяці.  Після  закінчення  цього  терміну  заявник

отримує   Санітарний   паспорт   або  мотивовану  відмову  в  його отриманні.

     3.3.  Будь-яка  фізична чи юридична особа, яка подає заяву на видачу  Санітарного  паспорта,  повинна  надати закладам державної санітарно-епідеміологічної   служби   МОЗ   України  документацію, необхідну  для  обґрунтування  заяви,  за  переліком, визначеним у додатку 2, і до отримання Санітарного паспорта:

     утриматись від   здійснення   будь-якого   виду   діяльності, зазначеного у пункті 1.9. Правил;

     здійснити оцінку    характеру,    величини   та   ймовірності опромінення від ДІВ,  що планується до використання,  та  прийняти всі  необхідні  заходи  для  забезпечення  захисту  та  безпеки як професіоналів, так і населення.

     3.4. Будь-яка фізична чи юридична особа,  яка  відповідає  за будь-яке джерело випромінювання,  що призначене для використання в цілях  медичного  опромінення,  включає  в  заяву   на   отримання Санітарного паспорта:

     підтвердження про кваліфікацію в галузі радіаційного  захисту осіб, які займаються медичною практикою;

     підтвердження того,  що  призначати  медичне  опромінення   з використанням  дозволеного джерела будуть мати право тільки особи, зазначені в заяві.

     3.5. При розгляді заяви про видачу  Санітарного  паспорта  на здійснення   діяльності  з  джерелами  іонізуючого  випромінювання заклади державної санітарно-епідеміологічної  служби  МОЗ  України можуть   попередньо  прийняти  рішення  про  проведення  державної санітарно-епідеміологічної  експертизи  поданих   документів   або об'єктів  відповідно  до  встановленого порядку (наказ МОЗ України від 09.10.2000 N 247 (z0004-01)  "Про  затвердження  Тимчасового порядку  проведення  державної  санітарно-гігієнічної експертизи", зареєстрований Міністерством   юстиції   України   10.01.2001   за N 4/5195).

      3.6. Санітарний     паспорт     видає     заклад    державної санітарно-епідеміологічної   служби   МОЗ   України,    яка    має радіологічний відділ чи підрозділ, який здійснює санітарний нагляд в галузі радіаційної безпеки.

     3.7. Перед оформленням Санітарного  паспорта  підприємство  в цілому, а також окремі його приміщення чи установки, де плануються роботи  з  джерелами  іонізуючого  випромінювання,  у  тому  числі сховища  джерел,  мають бути прийняті комісією (далі-Комісія),  до складу    якої    повинні    входити    представники     державної

санітарно-епідеміологічної служби МОЗ України.

     3.8. Комісія встановлює:

     відповідність прийнятого    об'єкта    проектові,     вимогам санітарних норм і правил;

     забезпечення необхідних і достатніх умов радіаційної  безпеки персоналу  та населення як під час нормальної експлуатації джерел, так і у випадку проектної аварії;

     можливість прийняття  позитивного рішення щодо видачі дозволу на введення в експлуатацію об'єкта та/або отримання джерела.

     3.9. Комісія   складає   акт   прийняття    підприємства    в експлуатацію,  у якому для кожного приміщення,  ділянки, території вказуються характеристики джерел і  види  робіт  з  ними,  у  тому числі:

     під час роботи з відкритими джерелами:  радіонуклід, сполуки, їх   агрегатний   стан,   активність   на  робочому  місці,  річне надходження,  клас робіт, дозволених у даному приміщенні, ділянці, території;

     при роботі з закритими джерелами:  радіонуклід,  вид джерела, максимальна  активність  джерела,  допустима  кількість  джерел на робочому місці та їхня сумарна активність;

     при роботі    з    пристроями,    що    генерують   іонізуюче випромінювання:  тип  пристрою,  вид,  енергія  та   інтенсивність іонізуючого випромінювання,  що генерується, та/або прискорювальна напруга,  сила струму, потужність, максимально допустима кількість одночасно працюючих пристроїв і кількість пристроїв,  розміщених в

одному приміщенні, ділянці, території;      під час   інших   робіт   із  джерелами  (робота  з  ядерними реакторами,  генераторами радіонуклідів,  радіоактивними відходами та  з  іншими  джерелами випромінювання із змішаними або не строго визначеними радіаційними характеристиками)  -  вид  джерела,  його радіаційні   характеристики:  нуклідний  склад,  потужність,  вид,енергія та інтенсивність випромінювання.

     Для всіх робіт зазначається їхній характер,  умови обмеження, а також засоби забезпечення протирадіаційного захисту персоналу  і населення, фізичного захисту джерела.

     3.10. Термін  дії Санітарного паспорта зазначається в ньому і не   може   перевищувати    п'яти    років.    Заклад    державної санітарно-епідеміологічної служби МОЗ України, що видав Санітарний паспорт,  здійснює санітарний нагляд та  контроль  за  дотриманням умов Санітарного паспорта, переліку дозволених у ньому робіт.

     3.11. Санітарне   обстеження   підприємства,  що  функціонує, здійснюється   з   метою    перевірки    дотримання    санітарного законодавства,  у  результаті  чого  складається  відповідний  акт санітарного обстеження,  на підставі якого приймається рішення про можливість продовження робіт із джерелом на підприємстві в рамках,

передбачених  Санітарним  паспортом,  а  за  необхідності   -   із внесенням відповідних змін і доповнень до Санітарного паспорта.