Основні санітарні правила забезпечення радіаційної безпеки України № 54 від  02.02.2005 р.

(оглавление)

11. Вимоги до організації і проведення робіт із закритими радіонуклідними джерелами і пристроями,

що генерують іонізуючі випромінювання

      11.1. Використання радіонуклідних  джерел  закритого  типу  і пристроїв,  що  генерують  іонізуючі випромінювання,  дозволяється тільки в умовах,  передбачених державними стандартами і  технічною документацією на джерела, погодженою МОЗ України.

     11.2. Пристрій,   у   якому  вміщено  радіонуклідне  джерело, повинен бути:

     герметичним;

     стійким до  механічних,  хімічних,  температурних  та   інших впливів;

     забезпечувати захист   відповідно   до   вимог    санітарного законодавства України;

     мати знак радіаційної небезпеки;

     відповідати умовам його використання.

     Конструкція пристрою   закритого   радіонуклідного    джерела погоджується закладами державної санітарно-епідеміологічної служби МОЗ України.

     11.3. У  неробочому  положенні  всі   радіонуклідні   джерела повинні знаходитися в захисних пристроях, а пристрої, що генерують іонізуючі випромінювання, повинні бути знеструмленими.

     11.4. Щоб вилучити радіонуклідне джерело з  контейнера,  слід користуватися    дистанційним    інструментом   або   спеціальними пристроями.  Під час роботи з джерелами,  які вийняті із  захисних контейнерів, повинні використовуватися відповідні захисні екрани і маніпулятори.  Забороняється   торкатися   радіонуклідних   джерел руками.

     11.5. Приміщення,   де  проводяться  роботи  на  стаціонарних установках із радіонуклідними  джерелами  випромінювання,  повинні бути  обладнані  незалежними одна від одної системами блокування і сигналізації про стан джерела або блока джерел і  про  перевищення заданої   потужності   дози   випромінювання,   а  також  системою телевізійного контролю над джерелом.  За відсутності телевізійного контролю за джерелом повинні бути розроблені відповідні заходи, що погоджуються       територіальними       закладами       державної санітарно-епідеміологічної служби МОЗ України.

     11.6. У  разі,  коли  стаціонарна  установка з радіонуклідним джерелом знаходиться не у стані зберігання або  перевищено  задану потужність  дози,  вхід  до  приміщення,  де  розміщена установка, повинен блокуватися.  Необхідно передбачити наявність пристрою для швидкого  примусового дистанційного переміщення установки до місця зберігання на випадок відключення  електроенергії  або  виникнення яких-небудь несправностей.

     11.7. Під    час    використання    приладів   із   закритими радіонуклідними джерелами  і  пристроїв,  що  генерують  іонізуючі випромінювання,  поза  приміщеннями  або  в  загальних  виробничих приміщеннях необхідно:

     забезпечити фізичний захист джерела;

     направляти випромінювання переважно в бік землі або в бік, де немає людей;

     розміщувати джерела якнайдалі від обслуговуючого персоналу та інших осіб;

     обмежувати час перебування людей поблизу джерел;

     застосовувати пересувні огородження,  захисні екрани і засоби індивідуального захисту;

     вивішувати плакати,   які  попереджатимуть  про  небезпеку  і будуть чітко помітні на відстані не менше 3 м.

     11.8. Вентиляція в приміщеннях для потужних гамма-установок і прискорювачів   обладнується   відповідно   до  вимог  санітарного законодавства та відповідних державних будівельних норм.

     11.9. Під   час   використання    і    зберігання    закритих радіонуклідних джерел у кількостях, що призводять до накопичення в повітрі робочих приміщень озону та окислів азоту,  а  також  інших токсичних  речовин  (домішки  стиролу,  парів  ацетону  в  повітрі робочих  приміщень,   концентрації   яких   перевищують   гранично допустимі,  такі домішки утворюються, зокрема, при роботі медичних електрорентгенографічних апаратів) у  кількостях,  що  перевищують нормативні  концентрації,  повинна  передбачатися  постійно  діюча система вентиляції відповідно до вимог будівельних норм і правил.

     У решті випадків під час використання закритих радіонуклідних джерел  і  пристроїв,  що  генерують   іонізуючі   випромінювання, необхідно передбачати загальнообмінну припливно-витяжну вентиляцію відповідно до вимог будівельних норм і правил.

     11.10. Приміщення, в яких здійснюється перезарядження, ремонт і тимчасове зберігання демонтованих приладів і установок,  повинне бути обладнане відповідно до класу робіт.

     11.11. Під   час   використання   чи   зберігання   установок (апаратів), за межами яких потужність поглиненої в повітрі дози на відстані  0,1  м  від  доступних  частин  поверхні  установки   не перевищує  значень  фонового  випромінення  місця її розташування, спеціальні вимоги з радіаційної безпеки до приміщень і  розміщення установок не висуваються.

     11.12. Робоча  частина  стаціонарних  апаратів і установок із необмеженим   за   напрямком   пучком    випромінювання    повинна розміщуватися в окремому приміщенні (бажано в окремому будинку або окремому крилі будинку);  матеріал і товщина стін,  підлоги, стелі цього приміщення при будь-яких реальних положеннях ДІВ і напрямках пучка повинні забезпечувати  ослаблення  первинного  і  розсіяного випромінювання  в суміжних приміщеннях і на території підприємства до допустимих значень.

     11.13. На прискорювачах електронів з  енергією  вище  15  МеВ повинно бути також забезпечено захист від потоків фотонейтронів.

     11.14. Пульт    управління    апаратом    (установкою)   слід розміщувати в окремому від ДІВ приміщенні.  Замок вхідних дверей у приміщення,  де  знаходиться  апарат,  повинен  бути  зв'язаний із механізмом  переміщення  ДІВ  або  з  пристроєм  вмикання  високої (прискорювальної)  напруги  таким чином,  щоб виключити можливість випадкового опромінення персоналу.

     11.15. Контроль герметичності  закритих  ДІВ  здійснюється  в обсязі та  з  періодичністю,  встановленою технічною документацією на ДІВ.  Забороняється використання закритих ДІВ у разі  порушення їхньої герметичності, а також після закінчення паспортного терміну експлуатації.  Поновлення дозволу на його  використання  видається закладами  державної санітарно-епідеміологічної служби МОЗ України після подовження терміну експлуатації ДІВ ідприємствами, що мають ліцензію на проведення таких робіт.

     11.16. Для  радіоізотопних  приладів,  що  використовуються у виробничих умовах,  потужність  поглиненої  у  повітрі  дози  біля поверхні блока ДІВ не повинна перевищувати 100 мкГр * год^-1,  на відстані 1 м від нього - 3 мкГр * год^-1.

     11.17. Потужність поглиненої у повітрі дози  від  переносних, пересувних,  стаціонарних дефектоскопічних, терапевтичних апаратів з радіонуклідними    джерелами     не     повинна     перевищувати 20 мкГр  *  год^-1  на  відстані  1  м від поверхні блока захисту джерела випромінювання.

     11.18. Потужність  поглиненої  дози  в  повітрі  за   рахунок супутнього  невикористовуваного  рентгенівського випромінювання не повинна перевищувати 0,1 мкГр * год^-1 на  відстані  0,1  м  від поверхні пристрою, під час роботи якого воно виникає.

     11.19. Потужність  поглиненої дози в повітрі від стаціонарних дефектоскопічних  і  терапевтичних  апаратів  із   радіонуклідними джерелами, що     проектуються,     не     повинна    перевищувати 10 мкГр * год^-1  на відстані 1  м  від  поверхні  блока  захисту апарата   з   ДІВ.   Потужність  поглиненої  дози  в  повітрі  від стаціонарних  дефектоскопічних   і   терапевтичних   апаратів   із радіонуклідними  джерелами,  що  випускаються чи експлуатуються на момент  уведення  в  дію  Правил,  а  також  від  переносних   або пересувних   дефектоскопічних  і  терапевтичних  апаратів  повинна встановлюватися в Санітарних паспортах на ці  установки,  виходячи із умови неперевищення встановлених лімітів дози.

     11.20. Для   рентгенодіагностичних,  рентгенотерапевтичних  і рентгенфлюорографічних апаратів потужність  поглиненої  в  повітрі дози на поверхні блока з джерелом не повинна перевищувати значень, установлених спеціальними профільними санітарними правилами.

     11.21. У  разі  підводного  зберігання  радіоактивних  джерел повинна  бути  передбачена наявність систем автоматичної підтримки необхідного рівня води в басейні,  сигналізації  про  зміну  рівня води і про підвищення потужності дози в робочому приміщенні.

     11.22. Радіонуклідні   джерела,   непридатні  для  подальшого використання,   повинні   бути   направлені   на   переробку    на підприємство-виготовлювач  або  переводитися  в стан радіоактивних відходів, вчасно списуватися і здаватися на захоронення в терміни, погоджені      з      територіальними      закладами     державної санітарно-епідеміологічної служби  МОЗ  України.  Копія  акта  про приймання  джерела  на  захоронення передається до територіального закладу державної санітарно-епідеміологічної служби МОЗ України.

     11.23. Випуск дослідних зразків (не більше трьох екземплярів) приладів,   апаратів   і   установок,   дія  яких  грунтується  на використанні іонізуючих  випромінювань  радіонуклідних  джерел,  а також   приладів,  апаратів  і  установок,  під  час  роботи  яких генерується невикористовуване іонізуюче випромінювання,  еталонних джерел  (у  кількості  більше трьох екземплярів) та їх виробництво дозволяється тільки за технічними умовами, описами та інструкціями з  експлуатації,  складеними  відповідно до чинних технічних умов, погоджених закладом  державної  санітарно-епідеміологічної  служби МОЗ України.