Основні санітарні правила забезпечення радіаційної безпеки України № 54 від  02.02.2005 р.

(оглавление)

9. Загальні вимоги до проектування, розміщення і організації

роботи підприємств із радіаційно-ядерними технологіями

  9.1. Проектування

     9.1.1. Під час проектування підприємств із  технологіями,  що використовують  джерела  іонізуючих  випромінювань,  повинні  бути передбачені всі необхідні заходи,  що  забезпечують  такий  рівень радіаційної  безпеки персоналу і населення,  який випливає з вимог санітарного законодавства України.

     9.1.2. Допроектна  документація,  у тому числі концептуальний проект,  техніко-економічне обґрунтування проекту,  у частині,  що стосується  радіаційного  захисту  персоналу і населення,  повинна містити:

     обґрунтування виправданості      запланованої      практичної діяльності;

     докази дотримання  принципу не перевищення дозових лімітів (у тому  числі  -  попередні  оцінки  доз  опромінення)  персоналу  і населення;

     докази   дотримання  принципу  оптимізації  в  запропонованих проектних рішеннях.

     Ці відомості повинні бути зазначені у ЗВСЗ.

     9.1.3. Проектна  документація  повинна  містити  необхідну  і достатню  інформацію,  розрахунки,  обґрунтування,  зведення,   що стосуються:

     радіаційних характеристик джерел;

     геометричних параметрів джерел у системі "джерело - захист";

     методів розрахунку радіаційно-гігієнічних  характеристик  або посилання на відповідні методики, погоджені з МОЗ України;

     доказів дотримання  принципу  неперевищення  дозових  лімітів персоналу і населення;

     доказів дотримання  принципу  оптимізації  у   запропонованих проектом конструктивно-технологічних рішеннях;

     характеристик проектної радіаційно-дозиметричної обстановки в приміщеннях підприємства і навколишньому середовищі;

     проектних значень викидів і скидів;

     характеристик засобів,    що   застосовуються   для   очистки технологічних середовищ, газо-аерозольних і рідких відходів;

     характеристик систем   поводження   з   твердими   і  рідкими радіоактивними відходами;

     значень проектних індивідуальних доз поточного і потенційного опромінення персоналу;

     значень проектних колективних доз опромінення персоналу;

     заходів з  дезактивації  приміщень  і   обладнання   в   зоні можливого забруднення під час роботи з відкритими джерелами;

     проекту системи дозиметричного контролю,  включаючи  програму дозиметричного  контролю і ті елементи системи,  які спрямовано на

запобігання   потенційного   опромінення   персоналу   (наприклад,

блокування дверей, пристрої сигналізації);

     засобів індивідуального захисту персоналу  що  застосовуються під  час  різних  видів  робіт  із  джерелами,  а  також  під  час виникнення аварій, і обгрунтування необхідності цих засобів;

     вихідних даних,     що     включають     перелік     можливих радіаційно-ядерних аварій,  сценарії їхнього розвитку,  розрахунки доз   потенційного   опромінення  та  план  заходів  щодо  захисту персоналу,  населення  і  навколишнього   середовища   у   випадку радіаційної аварії, у тому числі позапроектної аварії;

     обґрунтування розмірів СЗЗ і ЗС або обґрунтування  можливості функціонування підприємства без СЗЗ і ЗС.

     Зазначені відомості повинні бути зазначені у ЗВСЗ.

     9.1.4. Проектування   захисту   від   опромінення  персоналу, включаючи захист  персоналу,  який  відвідує  бокси  і  приміщення періодично  або  під  час  проведення  ремонтних робіт,  необхідно здійснювати  з  2-кратним  запасом  на  проектування   за   річною ефективною   та  еквівалентною  дозами  поточного  і  потенційного опромінення.

     9.1.5. Проектна   сумарна  доза  зовнішнього  і  внутрішнього поточного опромінення персоналу  не  повинна  перевищувати  ліміту дози,  встановленого для персоналу, а для населення - квоти ліміту дози, встановленої для даного підприємства.

     9.1.6. Під час проектування захисту слід враховувати:

     призначення приміщень, території та місце їх розташування;      категорії осіб,  які  опромінюються  і  запланований  час  їх перебування в зоні опромінення;

     наявність інших джерел, що впливають на персонал;

     перспективне збільшення активності або інтенсивності  джерел, що застосовуються;

     радіаційну стійкість матеріалів і апаратури;

     сорбцію радіоактивних речовин конструкційними матеріалами.

     9.1.7. Передпроектна   і   проектна   документація    повинна розглядати  радіаційну безпеку персоналу і населення на всіх фазах життєвого циклу підприємства або виробництва:

     під час будівництва і монтажу обладнання;

     за нормальної експлуатації;

     під час розширення або інтенсифікації виробництва;

     під час зняття з експлуатації;

     під час  можливих  позаштатних і аварійних ситуацій на кожній із цих фаз.

     9.2. Категорії підприємств і об'єктів

     9.2.1. Категорія   установи,   підприємства,   об'єкта,    що застосовує  радіаційно-ядерні  технології  або  використовує  ДІВ, визначається  ступенем  потенційної  небезпеки  для  населення   в проектному режимі та у випадку виникнення радіаційної аварії.

     9.2.2. При     встановленні     потенційної     небезпечності підприємства  або  об'єкта  враховується  можливість   опромінення персоналу  та  населення  внаслідок  радіаційної  аварії  на цьому підприємстві або об'єкті.

     9.2.3. Установлюється три категорії підприємств і об'єктів.      9.2.4. До категорії I належать підприємства,  на яких під час їх роботи чи аварії є можливим радіаційний вплив на населення.  До них належать АЕС,  установи,  що мають промислові та  дослідницькі ядерні реактори, транспортні ядерні установки, критичні складання,

підприємства  з  видобутку  і  переробки  уранових  руд,  а  також радіохімічні   виробництва,   підприємства   з  переробки  ядерних матеріалів,  підприємства з переробки і захоронення  радіоактивних відходів.

     9.2.5. До категорії II належать підприємства та  об'єкти,  на яких радіаційний вплив обмежується СЗЗ. До цієї категорії належать установи,  що мають прискорювачі протонів і інших важких частинок, а   також   електронів   з   енергією   більше   25  МеВ,  потужні гамма-установки,   підприємства   з   виробництва    виробів    із незбагаченого урану, пункти захоронення і переробки низькоактивних відходів,  підприємства  з  видобутку  і  переробки  кольорових  і рідкісних  металів,  видобутку нафти і газу,  деякі підприємства з виробництва мінеральних добрив.

     9.2.6. До категорії III належать підприємства та об'єкти,  на яких радіаційний вплив обмежується територією або приміщенням,  де проводяться роботи з ДІВ.  До цієї категорії належать установи, що мають  гамма-терапевтичні  установки,  лабораторії  та  відділення радіонуклідної      діагностики     і     терапії,     стаціонарні гамма-дефектоскопічні   установки,   прискорювачі   електронів   з енергією   менше   25  МеВ,  а  також  лабораторії  радіонуклідної діагностики,   радонові   лабораторії,   рентгенотерапевтичні   та рентгенодіагностичні     кабінети,    включаючи    флюорографічні, відділення радонотерапії.

     Категорія підприємства  або  об'єкта  встановлюється на етапі проектування       за       узгодженням із державною санітарно- епідеміологічною службою МОЗ України.  Для  діючих підприємств і  об'єктів  категорія  встановлюється  адміністрацією установи  за  узгодженням  із державною санітарно-епідеміологічною службою МОЗ України.

     9.2.7. Науково-дослідні установи та їх підрозділи можуть бути віднесені до будь-якої з  вище  зазначених  категорій  підприємств (установ, організацій).

     9.3. Вимоги  до  розміщення  об'єктів  із радіаційно-ядерними технологіями

     9.3.1. Вибір  земельної  ділянки,  де  планується  розміщення підприємств,  вимагає   обов'язкового   узгодження   з   державною санітарно-епідеміологічною   службою   МОЗ   України.   Узгодження здійснюється  як  на  етапі  вибору  і  відведення   ділянки   під

будівництво  підприємства з радіаційно-ядерною технологією,  так і під час підготовки допроектної та проектної документації.

     9.3.2. Під  час  вибору  і  відведення  земельної ділянки для розміщення    підприємств    необхідно    враховувати    категорію підприємства, а також фактори природного і техногенного характеру, що можуть вплинути  на  рівень  радіаційної  безпеки  персоналу  і населення під час функціонування підприємства.

     9.3.3. Вибір земельних ділянок під  будівництво  підприємств, на  яких  планується  проведення  робіт  із  відкритими джерелами, повинен здійснюватися з урахуванням ситуаційного плану  місцевості та  рози  вітрів.  Земельні  ділянки  для  розміщення  підприємств повинні розташовуватися з підвітряного боку  відносно  житлових  і громадських    будівель,   до   дитячих   і   санаторно-оздоровчих підприємств, зон відпочинку, спортивних споруд.

     9.3.4. Розміщення  ядерних установок і об'єктів,  призначених для  поводження  з  радіоактивними   відходами,   здійснюється   у відповідності  з  чинним  законодавством  і  з  урахуванням вимог, установлених відповідними профільними санітарними правилами.

     9.3.5. Забороняється  розміщення  джерел  у  будівлях дитячих установ і житлових будинків,  у  тому  числі  в  їхніх  підвальних приміщеннях,  за  винятком  випадків,  що  підпадають  під  умови, зазначені в пункті 9.3.6 Правил.

     9.3.6. Допускається,   за   узгодженням   із  територіальними закладами державної санітарно-епідеміологічної служби МОЗ  України розміщення  в  житлових будинках на першому поверсі,  в підвальних приміщеннях діагностичних дентальних рентгенівських  апаратів,  що застосовуються у стоматологічній практиці, які мають такі технічні характеристики:

     величина (номінальної)  напруги  на рентгенівську трубку – не більше 90,0 кВ;

     анодний струм у рентгенівській трубці - від 7,0 до 10,0 мА.

     9.3.7. Під час розміщення будь-якого  джерела  на  виробничих підприємствах, у лікарнях, поліклініках слід враховувати:

     фактори, які можуть вплинути на фізичний захист джерела;

     фактори, які можуть вплинути на опромінення від ДІВ персоналу і  населення,  включаючи  такі,  як  вентиляція,   екранування   і віддаленість від зон розміщення людей.

     9.4.Санітарно-захисна зона і зона спостереження

     9.4.1.Навколо підприємств або ДІВ у разі потреби встановлюються  СЗЗ  і  ЗС.  Необхідність  установлення  цих  зон визначається  ступенем  радіаційної  небезпеки  підприємства   для населення,  а  для  диференціації  підприємств  за  цим  критерієм уводиться поняття категорії підприємства.

     9.4.2. СЗЗ   в   обов'язковому   порядку   встановлюють   для підприємств  I  і  II  категорії,  а для підприємств I категорії - також зону спостереження.

     9.4.3. Під   час   установлення   СЗЗ  необхідно  враховувати своєрідність метеорологічних  і  гідрологічних  факторів  у  даній місцевості,    а    також   перспективне   збільшення   потужності виробництва.

     9.4.4. Під   час   розміщення   на  одній  земельній  ділянці декількох підприємств або джерел установлюють спільну для них  СЗЗ або  ЗС з урахуванням сумарного впливу джерел.  Розміри зазначених зон обов'язково погоджуються з державною санітарно-епідеміологічною службою МОЗ України.

     9.4.5. За  узгодженням  державною  санітарно-епідеміологічною службою МОЗ України СЗЗ і ЗС можуть бути обмежені межами території підприємства, будівлі, споруди.

     9.4.6. У СЗЗ забороняється розміщення:

     житлових будинків;

     громадських будівель;

     дитячих і лікувально-оздоровчих установ;

     об'єктів господарсько-питного водопостачання;

     промислових і підсобних (допоміжних) споруд,  що не  належать підприємству, для якого встановлюється СЗЗ.

     Територія СЗЗ   повинна   бути   упоряджена   та    озеленена підприємством.

     9.4.7. Межі СЗЗ і  ЗС  підприємства  на  стадії  проектування погоджуються закладами державної санітарно-епідеміологічної служби МОЗ України.

     9.4.8. У  СЗЗ  і  ЗС здійснюється радіаційний контроль силами служби  радіаційної  безпеки  підприємства.  Радіаційний  контроль здійснюється   відповідно   до  відомчого  інструктивно-технічного документа,   узгодженого   територіальними   закладами   державної санітарно-епідеміологічної служби МОЗ України.

     9.4.9. Можливість використання земель і водойм,  розташованих у   СЗЗ,  з  народногосподарською  метою  визначається  тільки  за узгодженням   з   адміністрацією    підприємства    і    державною санітарно-епідеміологічною    службою   МОЗ   України   за   умови обов'язкового радіологічного контролю продукції,  що  виробляється (наприклад, польові геологічні дослідження у свердловинах методами радіоактивного каротажу,  використання гамма-дефектоскопів під час будівництва трубопроводів).

     9.5.Вимоги до  організації  робіт  із  джерелами   іонізуючих випромінювань на робочому місці

     9.5.1. Практична    діяльність    на   підприємстві   повинна здійснюватись відповідно до інструкцій з  радіаційної  безпеки,  у яких викладаються:

     порядок проведення  робіт,  обліку,  зберігання,  видачі   та транспортування джерел,  збору і видалення радіоактивних відходів, утримання приміщень;

     заходи і засоби індивідуального захисту;

     заходи радіаційної безпеки під час робіт із джерелами;

     заходи попередження,   виявлення   і  ліквідації  радіаційних аварій;

     організація здійснення радіаційного контролю.

     9.5.2. У  разі  зміни  умов  роботи  до  інструкцій   повинні вноситись  необхідні  зміни.  Основні  положення  з  інструкцій  з радіаційної безпеки,  що визначають порядок проведення  конкретних робіт, рекомендується вивішувати на видному місці в приміщенні або на робочих місцях.  Інструкції з радіаційної безпеки повинні  бути погоджені   державною   санітарно-епідеміологічною   службою   МОЗ України.

     9.5.3. Підприємство зобов'язане:

     отримати Санітарний паспорт;

     отримати ліцензії на проведення робіт із джерелом;

     забезпечити отримання   висновку   санітарно-епідеміологічної експертизи  на технічні умови виготовлення продукції,  яка містить джерела випромінювання та саму продукцію, що виготовляється;

     забезпечити порядок допуску до робіт із джерелом;

     підготувати та здійснити технічні,  організаційні, гігієнічні заходи,   необхідні  для  забезпечення  протирадіаційного  захисту персоналу, населення і фізичного захисту джерел;

     до моменту отримання джерела:

     призначити наказом  по  підприємству  осіб  з  персоналу,  що належать  до  категорії А,  які працюватимуть з цими джерелами,  і забезпечити їхнє належне навчання,  підготовку  та  інструктаж,  у тому  числі  в  галузі  радіаційної  безпеки,  а  також періодично здійснювати перепідготовку і підвищення кваліфікації  персоналу  з

метою забезпечення необхідного рівня компетенції;

     призначити наказом    по    підприємству    осіб     (особу), відповідальних  за радіаційну безпеку,  облік і зберігання джерел, за організацію збору, зберігання і здавання радіоактивних відходів на   захоронення,   за   радіаційний  контроль,  за  підготовку  і реалізацію програм навчання персоналу;

     розробити правила внутрішнього розпорядку,  які визначатимуть обов'язки персоналу щодо робіт із джерелами;

     розробити та      погодити      в      закладі      державної санітарно-епідеміологічної служби МОЗ України КР на  підприємстві, СЗЗ   і   ЗС,   а   також  Інструкції  з  радіаційної  безпеки  на підприємстві, Аварійні плани, Інструкцію з дій персоналу у випадку радіаційних   аварій,  Положення  про  роботу  служби  радіаційної безпеки підприємства (відповідальну за радіаційний контроль  особу або підрозділи);

     повідомляти заклади   державної    санітарно-епідеміологічної служби   МОЗ  України  про  всі  зміни  в  практичній  діяльності, пов'язаній з використанням джерела,  якщо ці зміни послаблюють або можуть   послабити   рівень  існуючого  протирадіаційного  захисту персоналу,  населення, а також фізичного захисту джерела, погодити новий рівень протирадіаційного і фізичного захисту;

     проводити навчання,   інструктаж   і   перевірку   знань    з радіаційної безпеки,  охорони праці, виробничої санітарії та інших правил і постійно контролювати дотримання їх персоналом;

     проводити позачерговий  інструктаж  і  перевірку знань правил радіаційної безпеки у випадку зміни характеру  і  класу  робіт  із джерелами;

     організовувати своєчасне проходження персоналом  категорії  А медичних оглядів;

     щорічно у  встановлені  терміни  подавати  до  територіальних закладів  державної  санітарно-епідеміологічної служби МОЗ України Щорічний ЗВСЗ;

     під час  припинення  робіт  із  джерелами  інформувати про це державну санітарно-епідеміологічну службу МОЗ України.

     9.5.4. Невитрачені  радіоактивні  речовини,  що залишилися на підприємстві,  використання яких не  передбачається,  можуть  бути передані  на  інші  підприємства  або  захоронені  в установленому порядку.

     9.5.5. Виконання  радіаційно  небезпечних ремонтних або інших (позаштатних)  робіт,  не  передбачених  проектом  або  Санітарним паспортом,  повинне  здійснюватись  за  спеціальними  планами  або проектами,  розробленими адміністрацією підприємства і погодженими територіальними   закладами  державної  санітарно-епідеміологічної служби МОЗ України.

     9.5.6. Короткочасний  вивіз  ДІВ  для проведення робіт із ним поза підприємством,  на яке поширюється дія санітарного  паспорта, дозволяється     після    узгодження    з    закладом    державної санітарно-епідеміологічної служби МОЗ України, що видав паспорт, і повідомлення  закладу  державної санітарно-епідеміологічної служби

МОЗ  України  за  місцем  проведення  робіт.  У  цьому  випадку  в Санітарному  паспорті  повинні бути доповнення,  де зазначено види робіт,  пов'язані з  вивезенням  джерела.  Доповнення  і  граничні терміни   вивезення   джерела  встановлюються  за  узгодженням  із територіальним   закладом   державної   санітарно-епідеміологічної служби  МОЗ  України,  що  видала  Санітарний паспорт.  Оформлення нового  Санітарного  паспорта  за  місцем   проведення   робіт   є непотрібним.

     9.5.7. Ремонт  блоків,  перезарядження  (розрядка)  приладів, монтаж   і   демонтаж  апаратів  і  установок  із  радіонуклідними джерелами повинні здійснюватись  підприємствами  (спеціалізованими майстернями,  лабораторіями,  заводами-виготовлювачами), які мають ліцензію на проведення такої діяльності.

     9.5.8. Технічні  умови  на виготовлення систем,  важливих для радіаційної безпеки,  СДК підприємства,  захисного  технологічного обладнання   (камер,   боксів,   витяжних   шаф),   усіх   засобів індивідуального  захисту,  а   також   сейфів,   контейнерів   для радіоактивних  відходів,  спеціалізованих  транспортних  засобів і транспортних пакувальних комплектів,  контейнерів, призначених для зберігання   і  транспортування  радіоактивних  речовин,  фільтрів системи  пилогазоочищення,  повинні   бути   погоджені   державною санітарно-епідеміологічною службою МОЗ України.

     9.5.9. Обладнання,   контейнери,   упакування,    транспортні засоби,  апарати,  пересувні установки, приміщення, призначені для роботи з джерелами,  повинні  бути  відмічені  знаком  радіаційної небезпеки (додаток 3).

     9.5.10. Передача приміщень,  у  яких  виконувалися  роботи  з радіонуклідними  джерелами,  а  також  спеціального транспорту для подальшого  використання  іншими  підприємствами  здійснюється  за узгодженням     із     територіальними     закладами     державної санітарно-епідеміологічної служби МОЗ України. Рішення щодо видачі дозволу       приймається      з      урахуванням      результатів санітарно-епідеміологічної   експертизи   цих   підприємств    або спеціального транспорту.

     9.6. Порядок  допуску  до  робіт  із   джерелами   іонізуючих випромінювань

     9.6.1. До   роботи   з   джерелами  іонізуючих  випромінювань допускаються особи не молодші 18 років.

     9.6.2. Особи з персоналу, що віднесені до категорії А, у тому числі  тимчасово  залучені  до  робіт  із   джерелами,   проходять попередній   медичний  огляд  до  прийняття  на  роботу,  а  також періодичні медичні огляди (не рідше 1  разу  на  рік).  До  роботи допускаються особи,  що не мають медичних протипоказань. Ця вимога поширюється також на:

     осіб, що вступають до спеціальних навчальних закладів (у тому числі  курси),  що  готують  фахівців  для  роботи  із   джерелами іонізуючих випромінювань;

     осіб, що  залучаються  до  ліквідації  наслідків  радіаційних аварій;

     осіб, у яких  встановлено  перевищення  річного  ліміту  дози опромінення, незалежно від його причин і умов, рівнів попереднього опромінення.

     9.6.3. За  відсутності  медичних  протипоказань величина дози опромінення,  отримана в  результаті  професійної  діяльності  або іншим шляхом,  сама собою не є перешкодою для отримання допуску до роботи з джерелами.

     9.6.4. Якщо під час проходження періодичного медичного огляду в працівника встановлене захворювання,  яке включене  до  переліку медичних  протипоказань  до  допуску  під час роботи із джерелами, адміністрація   підприємства   повинна   забезпечити    працівнику прийнятну  альтернативну  роботу  поза  сферою  впливу  іонізуючих випромінювань.  У цих випадках повинно розглядатися також  питання про  тимчасове  або  постійне переведення цієї особи на роботи без контакту з  іонізуючими  випромінюваннями,  до  того  ж  у  кожній конкретній   ситуації  подібне  рішення  повинно  прийматися  лише індивідуально з урахуванням  санітарно-гігієнічної  характеристики умов праці, соціальних мотивів і стану здоров'я працівника.

     9.6.5. З   моменту   офіційного   повідомлення    працівницею адміністрацію  підприємства  про  вагітність,  умови її праці щодо професійного опромінення повинні бути адаптовані таким чином,  щоб забезпечити  неперевищення  встановлених лімітів доз опромінення і лімітів річного надходження радіонуклідів.

     9.6.6. Усі  особи  з персоналу категорії А,  у тому числі ті, які тимчасово залучаються до робіт із джерелами,  допускаються  до подібних  робіт  лише  після проходження навчання,  у тому числі у центрах підготовки персоналу, інструктажу і перевірки знань правил безпеки  ведення  такого  виду  робіт  і  чинних  на  підприємстві інструкцій.

     9.6.7. Особи   з  персоналу  категорії  А,  відповідальні  за дотримання технологічного процесу,  значущість помилки  яких  може призвести до пошкодження обладнання,  зупинки виробничого процесу, аварій із небезпекою для здоров'я і життя людей, повинні проходити медичний огляд перед початком зміни.

     9.6.8. До обов'язків персоналу  категорії  А  в  частині,  що стосується радіаційної безпеки, належать:

     дотримання норм,  правил і відомчих інструкцій з  радіаційної безпеки;

     дотримання вимог   інструкцій   з   експлуатації    приладів, призначених для моніторингу,  захисного обладнання, а також правил користування ЗІЗ і спецодягом;

     дотримання правил з охорони праці,  техніки безпеки, пожежної безпеки і виробничої санітарії, що діють на підприємстві, у цеху і на даній ділянці;

     негайне інформування відповідальних осіб про всі порушення  в роботі   устаткування,   невідповідність  засобів  індивідуального захисту вимогам до них та інші відхилення від  нормального  режиму роботи;

     відмова від  виконання  або  припинення  виконання  будь-яких операцій,   не   передбачених   технічним   процесом,   посадовими інструкціями, інструкціями з техніки безпеки і радіаційної безпеки та  іншими нормативними документами,  якщо ці дії не спрямовані на вжиття екстрених заходів із запобігання аварій та інших  обставин, що   загрожують   здоров'ю   працівників   і   нормальній   роботі підприємства;

     виконання встановлених  службою радіаційної безпеки процедур, регламентних   робіт   і   сприяння   здійсненню   індивідуального дозиметричного контролю.